ТВІРНИ́Й, а, е.
1. Який утворює або на основі якого утворюється що-небудь.
▲ Твірна лінія, мат. — лінія, що своїм рухом утворює яку-небудь поверхню. Поверхнею обертання називається поверхня, яка утворюється від обертання якої-небудь лінії, що називається твірною, навколо нерухомої прямої, що називається віссю (Геометрія, II, 1954, 67); Твірна основа, лінгв. — основа, від якої утворюється похідне слово. Усі похідні слова утворюються від певних мовних величин, які називають твірними основами. Наприклад, у слові косар твірною основою є кос- (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 21); Твірна тканина, бот. — тканина, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму. У дорослому стані стебло конопель має чотири основних типи тканин — кору, твірну тканину, деревину й серцевину (Технічні культури, 1956, 126).
2. у знач. ім. твірна, ної, жін., мат. Те саме, що Твірна лінія.