ТВЕРЕЗИТИ, ежу, езиш, недок.
1. перех. Робити когось тверезим після сп’яніння; протвережувати.
2. перех. і неперех., перен. Повертати здатність тверезо мислити, діяти, сприймати що-небудь. По обличчі в Мартинка потекли патьоки роси, охолоджували і тверезили юну голову (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 302).