ТВЕРДЖЕННЯ

ТВЕ́РДЖЕННЯ, я, сер. Думка, положення, вислів, що доказує, підтверджує що-небудь, лежить в основі чогось. Твердження природознавства, що земля існувала до людства, є об’єктивна істина (Ленін, 18, 1971, 113); [Семпроній:] Хоч ти собі чимало сам пошкодив, боронячи в розмові християн,.. але ти можеш оправдатись, — тільки скажи виразно: «я не християнин» і доведи се твердження на ділі (Леся Українка, II, 1951, 470); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (Максим Рильський, IX, 1962, 196).