ТВЕРДОКРИ́ЛИЙ, а, е.
1. Який має тверді крила.
2. у знач. ім. твердокрилі, лих, мн. Назва ряду комах, які мають тверді передні крила; жуки. До ряду жуків, або твердокрилих, належать комахи, що мають твердий зовнішній хітиновий скелет та дві пари крил, з яких нижня пара — прозора, тонка, а верхня — тверда (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 70).