ТВЕРДЬ

ТВЕРДЬ, і, жін., заст. Твердінь. Летим ми за зоряну твердь (Володимир Сосюра, II, 1958, 483); І знов почулися, немов залпи гармат, тяжкі мінні вибухи.. В уяві [Олега] малювалося, що й твердь острівця вже ворушиться під ногами (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 163).
 Земна твердь — те саме, що Земна твердінь (див. твердінь). Він ще міг свій літак підбитий на земну посадити твердь, та обрав.. героїчну і славну смерть (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 168); Небесна твердь — небесне склепіння, небозвід, небо. Вогонь злетів в небесну твердь (Леонід Первомайський, I, 1947, 113).