ТВЕРДЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить твердий. — Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 89); * Образно. Кайдашиха не зводила з Мотрі очей, неначе хотіла випитать всю її душу. Її очі з м’якеньких стали зразу тверденькі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 280).
ТВЕРДЕНЬКИЙ
Тлумачення слова