ТВАРИ́ННИК, а, чол. Той, хто доглядає й вирощує сільськогосподарських тварин. З нею був дід Петро Онисимович, старий тваринник, якого тепер було призначено завідуючим фермою (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 91); Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д., .. щоб стати справжніми тваринниками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 130);
// Фахівець із тваринництва.
ТВАРИННИК
Тлумачення слова