ТУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., розм., рідко. Напружуватися, робити фізичні зусилля. — Або ще заставлять кнехти зрушувати з місця, так ти подивися пильніше: яка там основа… А то інший, довірливий, почне над тими тумбами тужитись, аж очі йому рогом вилазять (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 339); * Образно. Пробує рятуватись [кльоц], як може. Завертає убік, пнеться, тужиться (Гнат Хоткевич, II, 1966, 330);
// Докладати зусиль, намагаючись що-небудь зробити. Чоловічок закліпав кролячими очицями, тужачись щось згадати (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 115).
ТУЖИТИСЯ
Тлумачення слова