ТУСК, ТУ́СОК, ску, чол., діал. Туга, смуток. — Ой, синку, не бери ти собі такий великий туск до голови! (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 50); Не раз находив на нього такий туск, що чорні руки кусав до крові (Мирослав Ірчан, II, 1958, 258); Він чув потребу оповісти їй.. про свій ту сок за нею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 350).
ТУСК
Тлумачення слова