ТУШУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм.
1. Поводитися так, щоб бути непомітним. — Ви що ж, Хаєцький, тушуєтесь? — гримав Вася. — Чому заховалися під воза, коли транспортна рота чесала Островського батогами? (Олесь Гончар, III, 1959, 202).
2. Відчувати ніяковість; знічуватися. — Може, допомогти тобі чимсь треба?.. Говори, не тушуйся (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 126);
// Боятися, побоюватися. — Не тушуйся. Грошей твоїх я в тебе не візьму (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 54).
3. Пас. до тушувати.