ТУРНІ́К, а, чол. Гімнастичний снаряд, що складається з круглого металевого стрижня, прикріпленого горизонтально на двох стояках; перекладина. Від річки повернувся Карпо і одразу попрямував до турніка (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 145); Хлопці робили вправи на реях і турніках (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 53).
ТУРНІК
Тлумачення слова