ТУРМАЛІ́Н, у, чол. Мінерал кристалічної будови, різновиди якого мають різний колір (чорний, бурий, рожевий, зелений та ін.); застосовується для виготовлення поляризаційних приладів і в радіотехніці, а гарні гатунки, що є дорогоцінними каменями, використовуються в ювелірній справі. Прозорий кварц і турмалін незамінні в спеціальних оптичних приладах (Наука і життя, 8, 1961, 33).
ТУРМАЛІН
Тлумачення слова