ТУ́РМА, и, жін., діал. Отара. Ватаг повеліває турмами овець, ботеями кіз, стадами коней (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 85);
// рідко. Зграя птахів. Нараз вилетіла з печі хмара малих чортенят. Зависли над бабою, як.. турма ворон над лісом (Василь Стефаник, I, 1949, 45).
ТУРМА
Тлумачення слова