ТУРКОТЛИ́ВО. Присл. до туркотливий 2. Телефон туркотливо урвав Титанові міркування (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 330); Жниварка знову туркотливо Заспівала рівно, без упину На широкій і веселій ниві (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 17).
ТУРКОТЛИВО
Тлумачення слова