ТУРКОТІННЯ

ТУРКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням туркотіти і звуки, утворювані цією дією. Линуло далеко по лісу мрійливе й приємне туркотіння горлиць (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 128); Малий синок,.. сповнений уваги до туркотіння сестриці, непорушно сидів у Огея на колінах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 268); Заколисаний рівномірним туркотінням агрегату, [Байда] приплющує очі (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 100);  * У порівняннях. Голос бринів ніжно і тихо, як туркотіння лісної горлиці (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 43).