ТУРКОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням туркотати (у 1, 2 знач.) і звуки, утворювані цією дією (у 1 знач.). Він.. втік із дому, щоб уникнути туркотання старої служниці (Іван Франко, VI, 1951, 257); Луги, струшуючи срібну росу, розлягалися співами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль, журливим туркотанням горлиць (Панас Мирний, I, 1954, 318).
ТУРКОТАННЯ
Тлумачення слова