ТУРЕ́ЛЬ, і, жін., військ. Станок для кулемета і малокаліберної гармати, що забезпечує їх обертання в горизонтальній і вертикальній площинах. Сидів [сержант] високо над ящиками аж під стелею літака, виткнувши голову в люк, в якому на турелі обертався спарований кулемет (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 16).
ТУРЕЛЬ
Тлумачення слова