ТУРБО́ТНИЙ, а, е. Неспокійний, тривожний. У сні турботному, важкому І я отак колись лежав (Іван Франко, IX, 1952, 202); Ти [Музо] приходиш до мене, як ліки, І заспокоюєш ти серце турботне моє (Микола Зеров, Вибр., 1966, 336); Невивчений урок породжував неприємне, турботне почуття (Олесь Донченко, II, 1956, 364).
ТУРБОТНИЙ
Тлумачення слова