ТУПИТИСЯ, тупиться; мн. тупляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих.. степах (Михайло Стельмах, I, 1962, 608); Щоб леза стругальних інструментів не тупилися так швидко, рекомендується одразу після правки.. постругати ними одну-півтори хвилини (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 65).
ТУПИТИСЯ
Тлумачення слова