ТУПИ́ТИ, туплю, тупиш; мн. туплять; недок., перех. Робити тупим (у 1 знач.). Пострижемося ж у лакеї Та ревносно в новій лівреї Заходимось царів любить Шкода і оливо тупить (Тарас Шевченко, II, 1963, 96); Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й тупив щодня, від каїнів усяких одбиваючись (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 8).
ТУПИТИ
Тлумачення слова