ТУПО́ТНЯВА, и, жін., розм. Сильний тупіт. Ледве посідали за стіл, — почулася тупотнява в сінях і ввійшло ще троє товаришів (Борис Грінченко, I, 1963, 496); В парку знялась страшенна стрілянина, галас, тупотнява (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 69).
ТУПОТНЯВА
Тлумачення слова