ТУПАННЯ

ТУ́ПАННЯ, я, сер. Дія за значенням тупати і звуки, утворювані цією дією. Дитячі вигуки, регіт молоді, тупання здорових ніг у танці.. зливаються в якусь чудну, але гармонійну мішму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 233); Зрештою парубок почув тупання сивка і вибіг відкрити ворота (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 153); Не могла [Тетяна Василівна] заснути цілу ніч, ждала.., дрижала від лихоманкового очікування, прислухалася до тупання внизу, до голосів (Павло Загребельний, День.., 1964, 111).