ТУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., розм. Тинятися, блукати. — Я щовечора тутенька туляюся, світом нуджу та тужу… (Марко Вовчок, I, 1955, 147); Бачив я,.. Як сірома попідтинню Згорблена тулялась; Над роботою за скибку Кров’ю обливалась (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 55);
// Поневірятися. Ми тулятись мусимо в печалі, В чужих людей могил собі прохать… (Микола Костомаров, I, 1967, 130).
ТУЛЯТИСЯ
Тлумачення слова