ТУЛІ́Я, ї, жін. Верхня частина капелюха, кашкета, шапки (без крисів, козирка і т. ін.). Юра оступився і придавив ногою тулію капелюха (Юрій Смолич, II, 1958, 103); Пашке вийшов до гостей у новому, з неймовірно високою тулією есесівському кашкеті (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 100).
ТУЛІЯ
Тлумачення слова