ТУГЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить тугий. Я витяг гроші, тугеньку пачечку карбованців, заплатив жінці полтиник і пішов (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 8); Через півтора року повернувся додому Йосип, якого червоні брали в обоз, гульк — а в колисці тугенький, мов гарбузик, хлопчик гойдається, ніжками на Йоньку свариться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7).
ТУГЕНЬКИЙ
Тлумачення слова