ТУБЕРКУЛЬО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до туберкульоз. Пропасниць, ночного [нічного] поту і т. ін. признаків туберкульозного процесу нема (Леся Українка, V, 1956, 408); Туберкульозні хвороби шкіри являють собою різноманітні ураження, викликані туберкульозною паличкою (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 381);
// Хворий, уражений туберкульозом. У туберкульозного хворого під впливом отрут (токсинів) туберкульозних бацил розладнується обмін речовин (Наука і життя, 9, 1956, 18); Туберкульозні нирки;
// у знач. ім. туберкульозний, ного, чол., туберкульозна, ної, жін. Людина, хвора на туберкульоз;
// Признач. для профілактики й лікування туберкульозу. Туберкульозний санаторій.
ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ
Тлумачення слова