ТУАЛЕТНИЙ

ТУАЛЕ́ТНИЙ, а, е. Стос. до туалету (у 2—4 знач.). — Мамо, я це продам між своїми товаришками, — сказала Гінда, оглядаючи кумедні гребені, криві шпильки та інші туалетні прибори (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 73); Нерідко при розкопках знаходять предмети особистого користування: кістяні гребінці з півкруглою орнаментованою спинкою, туалетні щипчики, намистини (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 323); Аркадій Петрович.. довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що одбивалось в синавих [синявих] водах туалетного дзеркала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); — Я причепурювалась коло дзеркала. Коли дивлюсь, десь подівались з туалетного столика чисто всі мої гребінці й щітки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 264); На туалетному столику.. стояло кілька флаконів з духами (Вадим Собко, Звич, життя, 1957, 85).
 Туалетне мило — очищене ароматне мило для миття рук і обличчя. Вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом і зубною пастою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 296).