ЦУЦЕНЯ́ТКО, а, сер. Зменш.-пестл. до цуценя. [Ведмідь:] Та це ж Бабуся! В гості йде… і цуценятко молоде! Вона без його ні на крок! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 497); Один вогник блимав аж на перехресті. Там аж заходилося маленьке верескливе цуценятко (Юрій Смолич, II, 1958, 89); * У порівняннях. Бувало, хоч поросятко на орчику держить, щоб йому охотніш було на світі жити, а він його чухає, жалує, і воно перед ним як цуценятко перекидається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 353).
ЦУЦЕНЯТКО
Тлумачення слова