ЦУР-ЦУРА́, виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (перев. в іграх). Одного разу (цур-цура, щоб ніхто не знав!) Улас дав їй почепити ненадовго одну медальку. Яке це було хвилювання..! (Юрій Яновський, Мир, 1956, 154).
ЦУР-ЦУРА
Тлумачення слова