ЦУПРИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Те саме, що цупити 1. Він.. хапає мене за обидві ноги й цуприкує з усієї сили (Нечуй-Левицький, I, 1956, 608); Зігнувшись дугою, він цуприкував кількасажневу лісу, зламану під час штурму валу (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 332); Тонконогий Ничипір.., зігнувшись у три погибелі, цуприкував на собі здоровенний лантух якогось збіжжя (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 148).
ЦУПРИКУВАТИ
Тлумачення слова