ЦУКЕ́РНИК, а, чол. Кондитер, що виготовляє (і часто продає) цукерки. Стрінеш цукерника, скажеш: — Вік тобі жить-торгувати!.. (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 289); Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 8);
// Робітник цукеркової фабрики.
ЦУКЕРНИК
Тлумачення слова