ЦОРКОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., діал. Підсил. до цоркати. * Образно. Легінь схаменувся, розглянувся навколо, побачив вила із залізним держаком; ухопив їх і почав по черзі молотити старого коня і стару кобилу. Аж кістя в них цоркотіло! (Три золоті слова, 1968, 74).
ЦОРКОТІТИ
Тлумачення слова