ЦО́РКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Цокати (див. цокати1). Коли увійшла [Маруся], нарешті, в ліс і, цоркаючи зубами, загортаючися в перемоклу киптарину та ховаючи мокрі коси, шукала очима, — не знала, де дітися. Тут було не ліпше (Гнат Хоткевич, II, 1966, 220).
ЦОРКАТИ
Тлумачення слова