ЦОР, виг., діал. Уживається як присудок за знач. цоркати і цоркнути. А брат оре в чистім полі, на волики соб, соб! А невістка іде з міста та в підківки цор, цор! (Коломийки, 1969, 304).
ЦОР
Тлумачення слова
ЦОР, виг., діал. Уживається як присудок за знач. цоркати і цоркнути. А брат оре в чистім полі, на волики соб, соб! А невістка іде з міста та в підківки цор, цор! (Коломийки, 1969, 304).