ЦЬО́МКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. і без додатка. Те саме, що цмокати 2.
2. Співати (перев. про кропив’янку). Десь цьомкала кропив’янка (Панас Мирний, III, 1954, 304); Сонце.. непорушно висіло в голубій безодні і так нестерпно пекло, що навіть галасливі кропив’янки поховались у кущах і не цьомкали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 187).