ЦОКОТУ́ХА, и, жін., розм. Цокотлива жінка, дівчина; щебетуха. — Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану.. Цокотуха така! як рибка весела, а проте розумне й слухняне дитятко (Марко Вовчок, I, 1955, 85); Бодай же вас, цокотухи, Та злидні побили, Як ту матір, що вам на сміх Сина породила (Тарас Шевченко, I, 1963, 23); Вони посідали поруч з Анжелою і почали цокотіти про всяку всячину.. Анжела встала і пішла геть. Її нудило від цокотух, від їхніх слів (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 205).
ЦОКОТУХА
Тлумачення слова