ТРИ́ЗВУК, у, чол. Основний тип акорду, що утворюється з трьох розташованих за терціями звуків. Стеценко охоче вживає притаманну народному багатоголоссю гармонію тризвуків, їх паралелізмів (Народна творчість та етнографія, 4, 1961, 59).
ТРИЗВУК
Тлумачення слова