ТРИВІА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Позбавлений новизни; заяложений, не оригінальний. Нема чого забивати баки самому собі тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками (Леся Українка, III, 1952, 680);
// Занадто звичайний, простий. Іти не хотілося. Він удався до тривіальної хитрості. — Я вам не заважаю? (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 6); Найбільше треба берегтися, щоб не допуститись карикатури. Нічого не повинно бути перебільшеного або тривіального навіть в останніх ролях (Про мистецтво театру, 1954, 27).
ТРИВІАЛЬНИЙ
Тлумачення слова