ТРИВІА́ЛЬНІСТЬ, ності, жін., книжн.
1. Абстр. ім. до тривіальний. Розмова за столом не виходила за межі тривіальності, і Кіндрата це теж влаштовувало (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 208).
2. Заяложений, не оригінальний вислів, думка, позбавлена новизни. «Шила в мішку не втаїш». Фу, які тривіальності лізуть в голову..! (Леся Українка, III, 1952, 680).