ТРИНОГИЙ

ТРИНО́ГИЙ, а, е. Який має три ноги, три ніжки (про предмети). Триногий рояль, мов чорний казковий звір, одкрив широку пащу і скалив до світла білі здорові зуби (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 87); Простий селянський стіл, ослін, піл, два триногих стільці — ото й все умеблювання більш ніж скромної резиденції кошового (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 263);
//  Який не має четвертої ноги або ніжки; з поламаною, скаліченою четвертою ногою (ніжкою) (про предмети, тварин). Несамовито знялася на диби скалічена тринога коняка, захропла, гепнула набік (Панас Мирний, I, 1954, 358); Іноді козенятко мчало швидше..; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 65).