ТРИНО́ГИ, ніг, мн. Те саме, що триніжок 1. Другого дня Мелашка взяла на руки дитину, причепила на спині колиску й триноги для колиски (Нечуй-Левицький, II, 1956, 345); Він встановив у стодолі триноги і звелів негайно решетувати гречку (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 192); Глянув [хлопчик] — війська, Як тієї сарани! Коні ржуть, реве худоба, На триногах казани (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 349); Склав фотограф свої триноги і подався назад до станції (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 149).
ТРИНОГИ
Тлумачення слова