ТРИНЬКАННЯ 1, я, сер., розм. Дія за значенням тринькати1.
ТРИНЬКАННЯ 2, я, сер., розм. Дія за значенням тринькати 2 та звуки, утворювані цією дією. Виймає [Карфункель] ще одного годинника з кишені — тринькання стає гучнішим (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 289).