ТРИКУЛАЧКО́ВИЙ, а, е, спец. Який має три кулачки (у 2 знач.), з трьома кулачками. На токарно-револьверному верстаті поковку затискують в трикулачковому патроні для обробки торця, отвору й виточки в отворі (Технологія різального інструмента, 1959, 39).
ТРИКУЛАЧКОВИЙ
Тлумачення слова