ТРИБУ́ННИЙ, а, е. Власт., притаманний трибунові (у 2 знач.). Поетичне слово Рильського в ці роки [Великої Вітчизняної війни] набуло незвичайної кличної, трибунної, агітаційної сили (Не ілюстрація.., 1967, 99);
// Який має риси, властиві трибунові. Молода поезія.. прийняла з рук співців Жовтня В. Чумака й П. Тичини пафос революційного романтизму,.. від трибунного А. Малишка почерпнула прометеївської непримиренності (Вітчизна, 3, 1967, 154).
ТРИБУННИЙ
Тлумачення слова