ТРУХЛЯК 1, а, чол., розм.
1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (Степан Васильченко, III, 1960, 177).
2. перен. Про дуже стару людину. Поза столом сидить на лаві.. чоловічок — вже давненько не юнак, відколи.. й квіт з його опав, та ще й не трухляк: сивоусий, пикатий, броватий (Марко Вовчок, VI, 1956, 281).
ТРУХЛЯК 2, а, чол. Жук, що живе під корою дерев, і живиться комахами-шкідниками.