ТРУДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що працьовитий. — Еге, пустіть свою Настю до Гната, він чоловік тихий, трудовитий… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 51); Василь людина наполеглива, трудовита (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 82).
ТРУДОВИТИЙ
Тлумачення слова