ТРУДОВИ́Й, а, е.
1. Стос. до труда (у 1 знач.), пов’язаний з трудом, із працею. — При вступі до інституту тепер, як відомо, вимагається трудовий стаж… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 115); Налагодження трудової дисципліни, — думав Дорош, — це організаційна справа, але є ще й інший бік — економічний стан артілі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 138); Трудова атмосфера мимоволі захоплювала й Олега (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 164); Казкові мрії — це не пуста вигадка. Мрії ці тісно пов’язані 8 тисячолітньою трудовою і суспільною діяльністю людей (Народна творчість та етнографія, 2, 1957, 31); Можна назвати велику кількість українських народних пісень, зміст яких зберіг давню трудову основу (Мистецтво, 6, 1955, 6);
// Який виявляється в праці. Усвідомлення трудящими того, що вони працюють не на експлуататорів, а на себе, на своє суспільство, народжує трудовий ентузіазм, новаторство, творчу ініціативу, масобе соціалістичне змагання (Програма КПРС, 1961, 13); Письменники наші повинні сміливіше, ширше, глибше відображати риси нашої дійсності, трудові — найбільші в світі — подвиги радянського народу (Максим Рильський, IX, 1962, 174);
// Сповнений праці. Частіш та частіш почало западати йому на думку його трудове життя у своїй кривобокій хатині (Панас Мирний, IV, 1955, 230); Як я люблю у години ясні на світанні З сонцем разом починати свій день трудовий! (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 3); Ніколи жодним словом не потакнув [батько] синові, лише своє правив, навертав його на свою трудову дорогу (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 295);
// Який супроводжує працю, викликаний працею. Дружно гупають довбні та ломи, цюкають сокири й лунають притишені трудові крики: «ра-зом! ра-зом! гу-ух!» (Андрій Головко, II, 1957, 348);
// Добутий, зароблений працею, одержаний за працю. Так оттакого [про скарби] наш Масляченко як наслухався, так йому вже і не хотілося трудову копійку заробляти (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 229); Людині страшно, коли горить її домівка. І її добро — чесне, трудове колгоспне добро — горить на землі (Юрій Яновський, I, 1958, 263); В тата орден трудовий… От який він, тато мій! (Іван Нехода, Хочу буть.., 1949, 7);
// Який ґрунтується на праці, на застосуванні праці. В соціалістичному саду зімкнеться новий цикл людського життя — і благородне трудеве виховання дитини, і відрадне, трудове в міру сил, буття старості (Олександр Довженко, I, 1958, 488); Сергій закінчив трудову школу зі мною (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 53);
// Славний своїми традиціями в труді. — Ми працюватимем для фронту, не шкодуючи сил! А ви мусите повернутися до зими переможцями — інакше трудова республіка вас не прийме! (Олесь Гончар, II, 1959, 302); Майже половину залізної руди, яка добувається в Радянському Союзі, дає трудовий Кривбас (Наука і життя, 9, 1962, 19);
// Працьовитий (про руки). П’ятдесят десятин одними молитвами не засієш, не заволочиш. Треба рук, дбайливих, трудових рук (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 26).
Трудова армія, іст. — з’єднання Червоної Армії, які тимчасово використовувалися на відбудові народного господарства в період 1920—1921 рр. Застосування цілих трудових армій, із збереженням армійського апарату, може бути виправдане лише остільки, оскільки необхідно зберегти армію в цілому для воєнних завдань (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 61); На бій з розрухою йшла трудова армія (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 54); Трудова книжка — документ встановленого зразка, в якому записані відомості про стаж роботи, про нагороди за працю, заохочення й т. ін. кожного робітника, службовця чи колгоспника. Хай трудова книжка з фото, засвідчена підписом і печаткою, стане особистим посвідченням колгоспника, дзеркалом його трудової діяльності (Хлібороб України, 1, 1966, 23); Трудова колонія — виправний заклад для неповнолітніх правопорушників, у якому перевиховують шляхом прищеплення трудових навиків і залучення до суспільно корисної праці. Найближча від Троянівки станція — Охтирка. Їхати треба через Грунь, ..далі — піски, соснові бори, Ворскла, монастир на горі, в якому розмістилася дитяча трудова колонія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50); Трудова угода — договір між підприємством і нештатним працівником про виконання якої-небудь роботи; Трудові резерви див. резерв.
2. Який живе зі своєї праці. За дружбу всіх народів щиру! За щастя сонячне — проти негод! Над людськістю вселюдський прапор миру Несе радянський трудовий народ! (Максим Рильський, III, 1961, 72); Свою військову роботу Фрунзе не уявляв без найтіснішого контакту з трудовим населенням тих місць, де доводилось діяти його військам (Олесь Гончар, II, 1959, 407); Грай, бандуро! Згадай командира Олександра Яковича, увесь рід його трудовий (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 171).