ТРУДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Працьовитий, роботящий, працелюбний. * Образно. І світле сонце радісно сіяє В моїм прекраснім трудолюбнім краї (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 9);
// Сповнений праці. Шануючи його [І. Вишенського] щирість, прямоту і неустрашену [безстрашну] відвагу, а заразом його чисте й трудолюбне життя, називали його святим чоловіком (Іван Франко, XVI, 1955, 427).
ТРУДОЛЮБНИЙ
Тлумачення слова