ТРУДОДЕНЬ

ТРУДОДЕ́НЬ, дня, чол. Одиниця обліку праці в колгоспах, що визначає частку кожного члена в прибутках артілі. Трудодень — одиниця, та за ним хліба копиця (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 363); А то вже щось та значить, коли колгоспник почав рахувати, який зиск дає нині гектар землі, скільки коштує центнер пшениці й літр молока. Яка доля з тих загальних прибутків належатиме на трудодень (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 5); Працю видно. Совість чиста, Бо ніхто з нас не сидів. Заробили ми по триста Повноцінних трудоднів (Степан Олійник, Вибр., 1957, 102).