ТРУДНУВА́ТО. Присл. до труднуватий. Навчання йшло труднувато;
// у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато. Ти все щебечеш, пташенько чубата, Стрибаєш, а мені вже труднувато, Хоч і живить мене твій щебет-спів (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 83); — Просто труднувато мені без вас, Василю Максимовичу. Боюсь, як видужаєте, стільки пилюки виб’єте з мене за кожну дрібницю… (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 164).
ТРУДНУВАТО
Тлумачення слова